Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
роздрібнювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
роздрібнюватися — ююся, юєшся, недок., роздрібни/тися, ню/ся, ни/шся, док. 1) Розбиватися, розкришуватися на дрібні шматочки, частинки. 2) перен. Розділятися на частини, розчленовуватися. || Роз єднуватися, розпорошуватися (про що небудь згуртоване, зміцнене). 3)… … Український тлумачний словник
роздрібнення — я, с. Дія за знач. роздрібнювати … Український тлумачний словник
роздрібнити — див. роздрібнювати … Український тлумачний словник
роздрібнюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до роздрібнювати … Український тлумачний словник
роздрібнювання — я, с. Дія за знач. роздрібнювати … Український тлумачний словник
подрібнювати — подрібнити (натискаючи, ріжучи, ударяючи тощо, поділяти щось на дрібні частки, шматки), дрібнити, роздрібнювати, роздрібнити, здрібнювати, здрібнити, дробити, роздроблювати, роздробляти, роздробити, кришити, розкришувати, розкришити, сікти … Словник синонімів української мови
пороздрібнювати — юю, юєш, док. Роздрібнити усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
передирати — а/ю, а/єш, недок., передра/ти, деру/, дере/ш; мин. ч. передра/в, дра/ла, дра/ло і переде/рти, деру/, дере/ш; мин. ч. переде/р, ла, ло; док., перех. 1) розм. Розривати що небудь на дві або кілька частин; переривати. || безос. || Роздираючи,… … Український тлумачний словник
ділити — I (роз єднувати на частини), поділяти, поділити, розділяти, розділити, членувати, розчленовувати, розчленувати, розщеплювати, розщепити, розтинати, розітнути, розбивати, розбити, паювати, шматувати, розшматовувати, розшматувати; роздвоювати,… … Словник синонімів української мови
